покрівля

Верхня огороджувальна оболонка даху, що складається із водонепроникного килима (черепиці, гонту, тесу, заліза тощо), який стелеться на основу у вигляді латування, настилу, що покладені на крокви і балки. Мають місце:

покрівля альтанна — дуже пологої форми, оточена наскрізним парапетом або балюстрадою.

покрівля в жолоб —

а) виконана з тесин, які спускаються від гребеня і нижніми кінцями впираються у жолоб, що закріплювався на протязі.

б) З половинок колод, у яких видовбані серцевини. Вони покладалися на лати, звертаючись почергово вгору і донизу, тим самим перекриваючи проміжки.

покрівля в закрій — тесини клалися прямо на крокви горизонтально з напуском верхньої на нижню.

покрівля в зачіску — виконане з соломи над селянськими хатами.

покрівля в луску — з однакових елементів, які виступають один з під другого напівкруглим краєм.

покрівля германська — виконувалася з шиферних платівок різних розмірів. Вони клалися горизонтальними рядами на дощатій основі таким чином, що висота рядів зменшувалась при наближенні до гребеня.

покрівля голландська — влаштована над вальмовим дахом.

покрівля гольц-цементна — з кількох шарів картону або паперу, склеєних сполукою, у який входить смола. Робиться з ухилом від 1:20 до 1:50.

покрівля гуськова — вигнута у нижній частині й своїм профілем нагадує архітектурний облом — зворотній гусьок.

покрівля дорнова — виконана із суміші глини, смоли, піску, дубової кори, в яку могли додавати мох, коров'ячу шерсть та інші матеріали. Звичайно робилась плоскою, без ухилу.

покрівля клинчаста — над крутим двосхилим дахом.

покрівля французька — влаштована над мансардою.